Мудрий ніхто не вродився, а навчився. Перший урок у 2012-2013 навчальному році
Мета. Формувати інтерес до знань, прагнення їх здобувати, розвивати інтелект і логічне мислення, виховувати любов до рідної школи, повагу до вчителів.
Обладнання. Заготовка газети, завдання для груп, вирізки про школу, навчання, які будуть використані для оформлення газети, підбірка прислів’їв і шкільний словник для кожного учня.
Хід уроку
Учні розбиті на 6 груп (по 4—6 чоловік), які сидять разом (парти підсунуті одна до одної так, щоб дітям було зручно спілкуватися).
I. Вступне слово вчителя.
Вітаю вас, любі діти! Сьогодні в четвертий раз 1 вересня пролунав для моїх улюблених учнів мудрий дзвоник і покликав за парту-шхуну у країну добрих знань. Вітаю вас з початком нового навчального року. Бажаю вам міцного здоров’я, наполегливості в подоланні труднощів і щоб цей рік був для вас цікавим, приніс багато нового, невідомого досі й допоміг стати вам мудрішими.
Починаємо наш четвертий клас з уроку (вчитель відкриває дошку, на якій записано тему уроку), тема якого перед вами. Прочитайте її, будь-ласка, і подумайте, про що ми будемо сьогодні говорити.
(Діти читають мовчки тему і в групах обговорюють її).
II. Усвідомлення теми уроку.
Діти висловлюють думку групи щодо теми уроку. Учитель уважно слухає, корегує відповіді учнів, а потім узагальнює їх.
— Так, ми сьогодні поговоримо про рідну школу, вчителів, які віддають всю свою душу, майстерність, знання своїм учням, про те, що людина без знань нічого не варта.
Ш. Підбір девізу уроку.
— Діти, перед вами листочки, на яких є 5 прислів’їв про навчання, знання. Прочитайте, подумайте над їх змістом і виберіть найбільш влучне прислів’я, яке можемо взяти девізом до нашого уроку.
(Учні читають прислів’я, в групах обговорюють їх і вибирають найточніше до теми нашого уроку).
- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- Чого навчишся, того за плечима не носить.
- Розуму не позичиш.
- Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
- Розум за гроші не купиш.
Потім кожна група висловлює свою думку, обгрунтовуючи її. Вчитель, вислухавши всі групи, корегує (якщо в цьому є потреба) і підводить учнів до думки, що девізом сьогоднішнього уроку буде прислів’я:
«Мудрий ніхто не вродився, а навчився».
IV. Шкільний словничок.
Всі ми звикли до таких простих і знайомих нам слів: школа, крейда, клас. Але ніколи не задумувались над тим, звідки вони прийшли і що означають. Я буду називати слова, кожна група має свій словничок, тож уважно слухайте і зазирайте в нього. Шкдда, Коли вона з’явилася, стародавні греки назвали її сходе. Це було місце, де діти проводили свій вільний час. Слово схоле спочатку означало «затримка», потім «заняття у вільний час», потім цим словом називали читання, а ще пізніше — лекцію. До нас, на наші слов’янські землі, школа прийшла більше тисячі років тому. І спочатку вона була дуже схожа своїми порядками на оту давньогрецьку.
Пройшло багато часу і грецьке слово схоле по дорозі до нас стало школою.
Коридор. В основі цього слова заховалося латинське дієслово із значенням «бігати».
Виявляється, що ті перші коридори, від яких пішли і наші, були не в звичайних домівках, а в укріпленнях, у замках. Так звалися вузькі галереї навколо укріплення, закриті переходи з однієї башти в іншу, якими й перебігали захисники укріплення під час боїв.
Вестибюль. У школі це перше приміщення, з якого розходяться на всі боки коридори і піднімаються сходи на другий поверх. Це латинське слово означало «вхід», а от називали цим словом римляни щось зовсім інше, ніж ми. У римлян це була відкрита галерея перед входом до будинку — дах, підтримуваний кількома колонами. Значить, вестибюль був спочатку «за порогом», надворі, а тепер він переступив поріг і увійшов в приміщення.
Кдас. Це слово виросло з одного кореня — з латинського слова класіс — «розряд», «група». Клас — це група учнів, а від них утворилась класна кімната, в якій вчаться ці учні.
Парта. Розповідають, що давні учні сиділи на довгих лавах біля столу. Та ось їх розділили, розсадили по два: апарт — «збоку, окремо». Слово це є і в німецькій, і у французькій мовах. Так з’явилася парта в нашій школі.
Крейда. Але вона зовсім не крейда, — на-крета, а ще точніше — глина з острова Кріт. Давним-давно римля’аи вивозили цю білу глину з острова Кріт для своїх будівель, називаючи її при цьому крета, тобто «кретянка», «жителька Крети» — острова Кріт, по-нашому.
Пізніше таку ж глину знайшли у себе германці. Назву для цієї глини вони взяли у римлян, трохи переробивши її. Спершу це була кріда, креда, а згодом — крейда. Від германців слово примандрувало до нас.
Дошка. Українське слово дошка й російське доска походять від грецького слова діскос. Це слово у греків означало і «металевий круг, диск» — знаряддя для метання, кидання, і «підставка, піднос для їжі». У германців воно означало спочатку «блюдо», а пізніше — «стіл», тому слово «дошка» стало позначати дерев’яний кружок або квадрат, на якому різали та подавали м’ясо та хліб. Писати — це те саме, що «розписувати, розмальовувати фарбами», «вкривати узорами». Колись значення слова писати було близьке до слова пістрявий — «різнокольоровий». Тому й сьогодні слово писати, крім свого нового значення «записувати, занотовувати щось», має і старе значення «малювати, створювати картину».
Учитель, викладач, педагог. Ці слова не зовсім однакові за значенням.
Учитель — від «учити», він навчає, викладає якийсь предмет у школі.
Викладач — від «викладати», він викладає свої знання перед іншими. Ці інші — студенти, бо викладачами звичайно називають учителів вищих шкіл — інститутів, університетів, академій.
Педагог — по-грецьки це «дітовід», вихователь. Це людина, яка і навчає, і виховує. Свого вчителя ми можемо назвати педагогом — за його вміння і досвід.
Журнал. Це слово утворене від французького слова жур — «день». Виходить, що журнал — це щоденник, в якому щодня записують наші добрі й не дуже добрі діла — тобто ставлять оцінки.
Олівець. Це слово бере початок з давніх часів. Пов’язане воно зі словом олово, яке є майже в усіх слов’ян. Та слово олівець пішло від латинського слова альбум.
Історія нашого олівця дуже цікава. Раніше писали на пергаменті (добре обробленій телячій шкурі). Щоб рядки виходили рівними, олов’яними кружечками проводили на пергаменті лінії, а вже потім по них рівненько й акуратно писали. Згодом з’явилися олов’яні палички в дерев’яній оправі — щоб не бруднити руки.
У XVI столітті в Англії було знайдено горне каміння — графіт. Виявилось, що ним добре писати на папері. Королівським указом було суворо заборонено вивозити графіт за межі Англії. Спеціально відібрані майстри виготовляли тоненькі стрижні з графіту і вставляли їх в оправу з червоного дерева. Ці олівці були дорогі. Ними англійські купці торгували по всій Європі.
Минуло 100 років. Одного разу чеський фабрикант, власник фабрики, яка виготовляла тиглі (форми для розливу металу), випустив з рук один тигель. Падаючи, тигель залишив чітку лінію на папері. Значить, тим з чого роблять тиглі, можна було писати. А робили їх з суміші глини і місцевого графіту. Фабрикант почав робити стрижні для олівців, які швидко розійшлися по всій Європі. Так секрет англійських олівців було розкрито. Сьогодні в Європі виробляють 350 різних видів олівців, а кольорів і відтінків у них понад сімдесят.
Диктант. У латинській мові діктаре означало «говорити для записування». А записували перш за все накази, розпорядження. От і стало слово «діктаре» означати «розпоряджатися, наказувати». Серед нащадків цього слова можна зустріти і нашого доброго знайомого — шкільний диктант, і страшного диктатора — людину, яка має необмежену владу.
Учитель. А тепер огляньтесь ще раз навкруги. Усе, що вас оточує, — парти, дошка, крейда, вчитель — давні, добрі друзі, не лише ваші. Довжелезний ряд поколінь учнів у різних країнах користувався такими ж або схожими речами під час навчання. Вони так, як і ви всі сиділи за партами, виходили до дошки, писали диктанти. Тому все, що оточує вас у школі, заслуговує особливого ставлення — шанобливого і дружнього водночас.
V. Фізкультхвилинка.
VI. Колективна творча робота над випуском стінної газети.
— Сьогодні у нас свято — 1 вересня — День знань. Ми говоримо про рідну школу і знання, які отримує кожен із вас у школі. То ж давайте зараз з вами випустимо нашу класну стінгазету. (Вчитель показує заготовку газети і роздає завдання для груп).
1 група. Напишіть замітку про рідну школу, використовуючи такі історичні дати.
1886р. — збудовано навчальний корпус №1,
1956 р. — відкрито школу, збудовано другий корпус
1998 р. — школа стала гімназією
2 група. Напишіть сенкан про: школу, знання, учителя, урок.
Не забудь: сенкан — це неримований вірш із 5 рядків.
1 рядок — назва твору (1 слово іменник).
2 рядок — опис теми (2 слова — прикметники).
3 рядок — дія, пов’язана з предметом (3—4 слова — дієслова).
4 рядок — відбиває ставлення автора до теми (4 слова).
5 рядок — синонім до назви (1 слово).
3 група. — Напишіть твір-мініатюру, в якому висловте свої думки, міркування про те, для чого потрібно вчитись.
4 група. — Напишіть вірш, використовуючи такі рими: школа — мати ~ дбати; знань — бажань, клас — вальс, слова — голова, розгублюся — посміхнуся, крильми — людьми, доріг — поріг, думок — струмок, крок — урок, квіти — діти, дар — буквар. Порядок римованих слів може бути будь-яким.
5 група. Підготуйте до газети кросворд.
К | ||
Р | ||
А | ||
Ї | ||
Н | ||
А | ||
З | ||
Н | ||
А | ||
Н | ||
Ь |
Зашифруйте такі слова: навчання, урок, перерва, вчитель, клас, гімназія, підручник, книжка, знання, буквар, канікули, коли їх вписати в даний кросворд, необхідно, щоб вийшло у виділеному вертикальному рядку КРАЇНА ЗНАНЬ.
6 група. Пригадайте і запишіть смішинки, які були у нас на уроках в 1, 2, 3 класах.
Після того, як діти почали працювати над завданням, вчитель підходить до кожної групи, спостерігає, при необхідності, допомагає. За 20 хвилин підводяться підсумки роботи. Кожна група зачитує виконане завдання і приклеює його в ту рубрику, яку готував.
VII. Підсумок уроку
Учитель. А тепер давайте роздивимось нашу газету.
— Чи подобається вона вам?
— Чи хочете ви своїм досвідом, знаннями поділитися з учнями інших класів?
Тоді давайте не гаяти часу, а зразу впорядкуємо, дооформимо і вивісимо її у вестибюлі школи.