МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України
Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів
Посібник для вчителів
Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України
Київ 2004
УДК 372.868
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України №1/11-1927 від 06.05.04
Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів.- Посібник для вчителів. – К.: “НПУ імені М.П.Драгоманова” 2004.- 2,1 др.ар.
Укладачі:
проф., доктор пед. наук, академік АПН України Жалдак М.І. – науковий керівник
доц., канд. фіз.-мат. наук Лапінський В.В. – відповідальний виконавець
доц. канд. пед. наук Жук Ю.О.
ст.н.с., канд. техн. наук Пилипчук А.Ю.
ст.н.с., канд. техн. наук Оскома Б.І.
ст.н.с., Сухомлинський С.В.
Методичні рекомендації для вчителів та адміністративно-управлінського персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, інших установ містить стислий виклад педагогічних, санітарно-гігієнічних та інших вимог до організації, облаштування та експлуатації кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.
Для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
© НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України, 2004
Скорочення
ЕОМ, ПЕОМ – електронна обчислювальна машина, персональна електронна обчислювальна машина
ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
ЗЗП – зовнішній запам’ятовуючий пристрій
КІІКТ – кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
ЛОМ – локальна обчислювальна мережа
МП – материнська плата, плата, на якій монтуються основні складові апаратного забезпечення – центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам’ять (разом із цими складовими)
НЖМД, вінчестер – накопичувач на жорсткому магнітному диску
НІТН – нові інформаційні технології навчання
НКК – навчальний комп’ютерний комплекс
ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій
КВ – комплект вчителя
КУ – комплект учня
ПМК – програмно-методичний комплект
ППЗ – педагогічне програмне забезпечення, спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі
ДНАОП Н 10.02.99 № 21 – Держнаглядохоронпраці, наказ від 10.02.99 р. № 21.
ДБН – Державні будівельні норми.
МВС Н 20.02.2002 №779 – Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.02р. № 779.
МОН Н 20.02.2002 №128 – Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.02 р. № 128.
Терміни та їх визначення
Відмова – нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блока).
Відеопам’ять – частина пам’яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея.
Вінчестер (жорсткий диск) – накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення)
Ергономіка – галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процесу праці.
Збій – короткочасна втрата роботоздатності будь-якого вузла або пристрою, для усунення якого користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи
Ідентифікація підсистеми комплексу – процес визначення коду (послідовність символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів) або процес визначення належності об’єктів до певної підсистеми
Інтерфейс користувача – програмно-апаратна складова обчислювальної системи, яка забезпечує уведення – виведення даних та команд (командних впливів) користувача
Інформатизація освіти – процес упровадження у систему освіти інформаційно-комунікаційних технологій і результат упровадження
Інформаційна надійність – стійкість інформаційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи
Інформація – первинне поняття інформатики, яке визначає сукупність описань реальних або ідеальних об’єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень
Інформаційна технологія – сукупність програмно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (КІІКТ, кабінет інформатики) – приміщення та його обладнання закладу освіти, призначені для забезпечення умов формування освітньо-інформаційного середовища
Когнітивність – властивість об’єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості людини, вимагає доосмислення, реконструкції і/або встановлення асоціацій між його складовими
Комплект викладача (КВ) – сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і використовуються переважно ним
Комплект учня (КУ) – сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці учня і використовуються переважно ним
Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) – технічні (програмно-апаратні) засоби, за допомогою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп’ютерами, розташованими на незначних відстанях один від одного
Меню – перелік умовних назв дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратного забезпечення
Модем – пристрій, який виконує перетворення сигналів задля створення каналу зв’язку
Мультизадачний (мультипрограмний) режим – одночасне (квазіодночасне) виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми)
Навчальний комп’ютерний комплекс (НКК, комплекс) – сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище
Опція меню – позначена у меню позиція, з якою пов’язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу
Принцип відкритої системи – така побудова архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюються підсистеми
Протокол – сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами
Реактивність (обчислювальної) системи – час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою)
Ресурс – логічна або фізична частина обчислювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу
Сервер
– програма для мережевого комп’ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп’ютера іншому комп’ютеру
– комп’ютер у мережі, який надає свої ресурси іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших
Сканер – пристрій для оцифровування нерухомого зображення
Специфікація – перелік складових технічної системи, пристрою, який містить дані для їх однозначної ідентифікації
Структура системи – сукупність елементів системи і способи їх об’єднання
Телекомунікація – процес передавання даних між розділеними у просторі суб’єктами, інформаційними системами, складовими інформаційних систем
ЗМІСТ
Передмова 6
1 Загальні положення 8
2 Підготовка приміщення і обладнання 10
3 Вимоги до програмно-апаратного забезпечення 15
4 Організація роботи кабінету 21
4.1 Основні етапи процесу навчання, на яких можливе використання засобів
інформаційно-комунікаційних технологій 23
4.2 Організаційно-методичні заходи, спрямовані на забезпечення ефективності
використання КІІКТ 24
4.3 Створення кабінету інформаційно-комунікаційних технологій 25
4.4 Заходи, спрямовані на забезпечення збереження матеріальних
цінностей 25
4.5 Технічне обслуговування програмно-апаратних засобів 26
4.6 Заходи, спрямовані на забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних
умов у КІІКТ 27
4.7 Персонал КІІКТ 29
Додаток 1 31
Додаток 2 34
Додаток 3 35
Додаток 4 37
Додаток 5 43
Передмова
Ефективність використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – КІІКТ, кабінет) у навчально-виховному процесі залежить не тільки від сучасності його обладнання, наповненості програмно-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а і, у значній мірі, від комплексу організаційно-методичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які проводяться у навчальному закладі.
Перш за все слід зазначити, що КІІКТ не повинен розглядатись як навчальне середовище, призначене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дисциплін освітньої галузі “Технології”. Обладнання кабінету (комп’ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали на паперових носіях і у електронному вигляді) має тенденцію до швидкого морального старіння. За даними провідних виробників програмного і апаратного забезпечення, апаратне забезпечення має тривалість ефективного використання приблизно 3-5 років, а програмне забезпечення – не більше п’яти років, тому програмно-апаратне забезпечення має використовуватись якомога інтенсивніше.
Тільки у загальноосвітніх навчальних закладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних дисциплін у 7-12 класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дозволяє ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КІІКТ досягає прийнятної межі – 18-20 год. і можна (формально) говорити про повноцінне використання ресурсів КІІКТ.
У інших випадках це навантаження становить 10-12 годин (якщо враховувати тільки години інформатики). Таким чином, навіть за наявності КІІКТ комплектації “10+1” (10 комп’ютеризованих робочих місць учнів + 1 – учителя), існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна і потрібно використовувати з максимальною ефективністю.
Використання засобів КІІКТ у навчальному процесі більшості навчальних предметів не вимагає від учителя-предметника значної позафахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищують компетенцій, які достатньо мати у разі використанні звичайних сучасних технічних засобів навчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо). Разом з тим, ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання (ТЗН).
Метою розроблених рекомендацій є забезпечення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів достовірною інформацією стосовно найважливіших аспектів організації, облаштування, ефективної і безпечної експлуатації кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів.
Вказані у рекомендаціях вимоги до технічних характеристик обладнання, інші вимоги (щодо безпеки життєдіяльності, протипожежних заходів тощо) ґрунтуються на документах, посилання на які виконано у тексті. Повний текст більшості документів у стані чинності, тобто з усіма поправками, внесеними на час звернення, можна отримати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України (http://www.education.gov. ua, http://www.mon.gov.ua/education/), Верховної Ради України (http:// www.rada.gov. ua), Інституту засобів навчання АПН України (http://www.znz.edu-ua. net) та інших.
1. Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі – КІІКТ, кабінет) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища.
Основні вимоги щодо організації, облаштування та використання КІІКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 №407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329 (далі – Положення про КІІКТ).
У відповідності до п. 2.9 Положення про КІІКТ на кабінет поширюються вимоги Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 №81, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 за №620/9219 (далі – Правила безпеки під час навчання в КІІКТ).
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання обладнується навчальним комп’ютерним комплексом, навчально-наочними посібниками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим обладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової роботи, роботи з підвищення фахового рівня вчителів.
Навчальний комп’ютерний комплекс (далі – НКК, комплекс) – універсальний апаратно-програмний засіб навчання, який є основною складовою частиною обладнання КІІКТ, призначений для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища.
Програмно-методичний комплект (далі – ПМК) – сукупність засобів навчання, виконаних у формі програмних засобів, аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необхідні апаратно-програмні засоби (комп’ютери, засоби телекомунікацій тощо), та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо).
Навчання у КІІКТ повинні сприяти:
формуванню в учнів інформаційної культури, компетенцій, які передбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти;
розвитку особистісних якостей учнів;
ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності людини.
Для досягнення цілей створення КІІКТ, визначених “Програмою інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл на 2001 – 2003 роки”, іншими документами, обладнання кабінету і організація його роботи повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організаційної форми, так і індивідуального навчання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифікації навчально-виховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності.
Навчальний комп’ютерний комплекс як основна складова КІІКТ повинен забезпечувати комфортне навчальне середовище, створювати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій.
Для досягнення таких умов, на етапі створення кабінету та комплектування його програмним забезпеченням навчально-виховного призначення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених сучасною парадигмою загальної середньої освіти. Основними з них є:
гуманістичність освіти;
відповідність змісту навчання сучасному рівню наукового пізнання світу, науковість і достовірність знань;
недопустимість психічних і фізичних перевантажень учнів;
позитивна мотивація навчальної діяльності.
Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, організація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:
універсальність застосування при формуванні інформаційно-освітнього середовища;
адаптивність до методик навчання та організаційних форм навчально-виховного процесу;
адаптивність до вимог та потреб конкретного учня і вчителя;
персоніфікацію користувачів і ресурсів системи;
надійність;
захищеність від випадкових неправильних дій учня або вчителя (користувача);
зручність і простоту експлуатації непідготовленим користувачем;
комфортність робочого місця і безпечність експлуатації;
протоколювання завдань, виконаних на кожному робочому місці;
облік використання ресурсу кожного комп’ютера, комплексу в цілому та мережі Інтернет.
Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:
навчальних занять з інформатики та інших навчальних предметів з використанням НКК, інших засобів інформаційних та комунікаційних технологій;
позакласних (позаурочних) групових та індивідуальних занять з використанням засобів інформаційних та комунікаційних тех¬нологій;
розробки учнями програмних засобів за завданнями вчителя або керівництва нав¬чального закладу;
проведення навчання вчителів використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.
У відповідності до Угоди про партнерство між міністерством освіти та науки України, ВАТ “Укртелеком”, Всеукраїнською асоціацією комп’ютерних клубів та програмою розвитку Організації об’єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організовуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КІІКТ слід передбачити такий вид роботи, оскільки він може бути досить ефективним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, організації їхнього дозвілля.