Тема. Український національний рух наприкінці 40х рр. XIX ст. Кирило- Мефодіївське братство.Мета. Ознайомити учнів з процесами розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст., розкрити діяльність першої української політичної організації – Кирило-Мефодіївське братство та охарактеризувати діяльність найяскравіших представників братства.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть розкрити зміст національної ідеї в суспільно-політичному русі першої половини XIX ст., довести, спираючись на фактичний матеріал, що братство створило основу майбутньої політичної організації на Україні; показувати на карті українські землі, що опинилися у складі двох імперій, території, охоплені суспільно-політичним рухом; формувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення; освідомлять історичне значення діяльності кирило-мефодіївців.
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання. Карта, схема, таблиця, портрети головних діячів Кирило- Мефодіївського братства.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. протягом уроку ми повинні відповісти на проблемне питання: яке значення мала діяльність Кирило-Мефодіївського братства для розвитку українського національного руху, утворення української національної ідеї.
III. Актуалізація знань учнів.
Запитання для бесіди.
1. Що таке національний рух? Якими були його особливості у XVIII та у першій половині XIX ст.?
2. Що таке національна ідея та провідна національна верства?
3. Що таке політична організація?
У процесі бесіди вдосконалюємо навички роботи з історичною картою.
Вчитель узагальнює: вищим досягненням українського національно-визвольного руху першої половини XIX ст. була організація та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
IV. Вивчення нового матеріалу.
План.
1.Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства.
2.Громадсько-політична діяльність братчиків.
3.Програмні документи.
4.Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху.
Розповідь учителя з використанням схеми.
На початку 1840х рр. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток «Київська молодь», що поставив перед собою завдання національного відродження. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени «Київської молоді» не наважилися. Гурток припинив своє існування.
У січні 1846рю історик, професор Київського університету Микола Костомаров, учитель із Полтавщини Василь Білозерський, дослідник історії права, службовець канцелярії Микола Гулик заснували Кирило-Мефодіївське братство.
Згодом до них приєдналися: Пантелеймон куліш- письменник, автор українського алфавіту, Панас Маркович – етнограф, фольклорист, Іван Посяда – педагог, Тарас Шевченко – поет і художник. Невідомо, чи був Шевченко членом братства, але його вплив на нього був значним. Усього 12 чоловік, ще близько 100 чоловік підтримували з братством активні зв’язки. Братство було назване на честь відомих просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки – персні з викарбуваними всередині іменами Кирила та Мефодія та іконою в ім’я цих святих. Ідеологія братства – поєднання християнської та національної ідеї є ідеєю слов’янської єдності.
Повідомлення учнів.
Оскільки матеріал уроку є досить об’ємним, доцільно буде використати метод «Спільний проект». На попередньому уроці учні одержали випереджальні завдання за групами.
І група – повідомлення про М. Костомарова
ІІ група – повідомлення про Т. Шевченка
ІІІ група – експертів аналізує повідомлення, за власним бажанням обирає свого представника Кирило-Мефодіївського братства.
Робота з документами товариства.
Кожна із зазначених груп отримала свій текст документа й дає відповіді на запитання.
? група.
1. Визначте головні завдання, які кирило-мефодіївці ставили: а) для розв’язання соціальних проблем; б) для розв’язання проблем національних.
2. Про що свідчить те, що у списку «слов’янських племен», якi повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов’ян, «північно-руси» (росіяни) стоять на другому місці, а «південно-руси» (українці) – на першому?
3. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби» ?
4. Чим головні ідеї статуту співзвучні ідеалам нинішнього суспільства незалежної України?
ІІ група.
1. Чим найбільше налякало жандармів-охоронців царського самодержавства Кирило-Мефодіївське товариство?
2. Чому царські жандарми перетлумачили програмні документи Кирило-Мефодіївського братства як «революційні і комуністичні правила»?
ІІІ група.
1. Які положення чи ідеї, що містяться у «Книзі буття українського народу» чи «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія» вас найбільше вразили?
ІV Закріплення нових знань і умінь учнів
Завдання.
Порівняйте програмні цілі учасників суспільних рухів в Україні першої половини XIX ст.: а) масони; б) декабристи; в) Кирило-Мефодіївці.
VІ Підсумок уроку
Учні дають відповідь на проблемне запитання уроку. Дають характеристику історичному значенню Кирило-Мефодіївського товариства.
Заключне слово вчителя.
Учитель зачитує слова М. Костомарова.