Мабуть, кожний дорослий, якщо й не читав книги Еріка Берна, то, принаймні, точно чув їх назви – «Люди, які грають в ігри» та «Ігри, в які грають люди». Для дорослих гра – форма взаємодії з оточуючими, в ній є свої закони та правила, яких кожен має дотримуватися. Дитячі ігри – це також не просто забавки! Якщо у дорослому світі гра є формою взаємодії, то у дітей, крім цього, гра є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. Граючись, діти вчаться взаємодіяти між собою, дізнаються нову для себе інформацію чи удосконалюють існуючі навички, вчаться дотримуватись певних правил, пізнають насолоду від перемоги та отримують досвід поразок. За Модельною навчальною програмою для першачків НУШ саме темі ігор присвячений дев’ятий тиждень першачків. Під час цього тижня учні 1-А класу Великолюбінського ЗЗСО І-ІІІ ступенів приносили свої улюблені іграшки та ігри, демонстрували їх один одному, а потім грали всі разом.
