Адміністративна відповідальність батьків
Адміністративна відповідальність батьків установлюється, виходячи із вимог КпАП за ухилення від виконання покладених законом обов’язків.
Ст.184, частина 1
Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (за наявністю підтверджуючих документів).
Ст.184, частина1
Передбачена відповідальність за дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення до першої частини цієї статті (за наявністю підтверджуючих документів).
С.184, частина 3
За вчинення неповнолітнім у віці 14-16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про Адміністративні правопорушення.
Ст.184, частина 4
До неповнолітніх, які не досягли 14-16 років і відповідно до ст..10 Кримінального кодексу не є суб’єктами злочину та не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст.11 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
Батьки можуть нести адміністративну відповідальність і за ст..180 Кодексу за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання алкогольних напоїв).
Якщо неповнолітній систематично втягується в пияцтво дорослим, то останній підлягає кримінальній відповідальності за ст..108 Кримінального кодексу.
До відома батьків
Повна загальна середня освіта є обов’язковою (Контитуція України, ст.53) .
Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладена на їхніх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, – на осіб, які їх замінюють (Закон України про загальну середню освіту, ст.6, п.5).
Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані:
забезпечити умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти з будь-якою формою навчання;
постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім’ї, до старших за віком, до державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;
виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України (Закон про освіту, ст.59).
Відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї
стаття 59 Закону України «Про освіту», яка передбачає:
Рівну відповідальність кожного з батьків за виховання, навчання і розвиток дитини; – Постійну турботу батьків та осіб, що їх замінюють, про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей;
Повагу до гідності дитини, виховання працелюбності, почуття доброти, милосердя, шанобливому до держави до рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
Сприяння здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечення повноцінної домашньої освіти відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
Виховання поваги до законів, прав, основних свобод людини.