І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла…
Найкращим із кращих, наймужнішим із мужніх присвячують сьогодні українці свої поезії, пісні, молитви, що йдуть із глибин душі, із серця, яке обливається кров’ю і тужить.
Переддень весни… і сонце, яке не тішить, не звеселяє, а обпікає болем смутку, повертають нас до трагічної сторінки в історії України. Київ… Майдан… 18-20 лютого 2014 року… Ці дні неможливо забути, ці дні не повинні більше повторитись:
Цвітуть на Майдані смерті тюльпани,
Тріпочуть на вітрі криваві знамена,
Вогонь облизує трупи і рани…
Україна бере початок із мене…
20 лютого у Великолюбінській ЗОШ робочий день для учнів і педагогів почався скорботною лінійкою, приуроченій вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. Учні 2-11 класів вишикувались для молитви за невинно убитими на Майдані і для хвилини мовчання. Старшокласники підготували скорботну літературно-музичну композицію. В поезіях прозвучали гнівні, обвинувачувальні вироки режиму Януковича, тітушкам і беркутівцям. Виступаючі засудили російський терор, який сьогодні є на Сході України. У виконанні ансамблю дівчат прозвучали пісні «Мамо, не плач…», «Ми за волю!», в яких оспівано жертовний подвиг Героїв Небесної Сотні. До присутніх звернувся директор Великолюбінської ЗОШ Матківський О.Ю. і закликав молодь пам’ятати про криваву сторінку нашої історії, згуртовуватись для протистояння східному агресору. Наприкінці лінійки учні, педагоги, батьки виголошували лозунги: «Герої не вмирають!», «Слава Україні!», «Україна понад усе!».
У кутку символіки розташовано стенд «Герої Небесної Сотні», біля нього горять свічки. Сьогодні тут буде людно, тут схилятимуть голови у скорботі і пошані, промовлятимуть молитви.