Український національний рух наприкінці 40х рр. XIX ст. Кирило–Мефодіївське братство.

У категорії- історія
Автор Галина

Тема. Український національний рух наприкінці 40х рр. XIX ст. Кирило- Мефодіївське братство.Мета. Ознайомити учнів з процесами розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст., розкрити діяльність першої української політичної організації – Кирило-Мефодіївське братство та охарактеризувати діяльність найяскравіших представників братства.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть розкрити зміст національної ідеї в суспільно-політичному русі першої половини XIX ст., довести, спираючись на фактичний матеріал, що братство створило основу майбутньої політичної організації на Україні; показувати на карті українські землі, що опинилися у складі двох імперій, території, охоплені суспільно-політичним рухом; формувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення; освідомлять історичне значення діяльності кирило-мефодіївців.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Карта, схема, таблиця, портрети головних діячів Кирило- Мефодіївського братства.

Хід уроку.

I. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. протягом уроку ми повинні відповісти на проблемне питання: яке значення мала діяльність Кирило-Мефодіївського братства для розвитку українського національного руху, утворення української національної ідеї.

III. Актуалізація знань учнів.
Запитання для бесіди.
1. Що таке національний рух? Якими були його особливості у XVIII та у першій половині XIX ст.?
2. Що таке національна ідея та провідна національна верства?
3. Що таке політична організація?
У процесі бесіди вдосконалюємо навички роботи з історичною картою.
Вчитель узагальнює: вищим досягненням українського національно-визвольного руху першої половини XIX ст. була організація та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

IV. Вивчення нового матеріалу.
План.
1.Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства.
2.Громадсько-політична діяльність братчиків.
3.Програмні документи.
4.Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху.

Розповідь учителя з використанням схеми.
На початку 1840х рр. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток «Київська молодь», що поставив перед собою завдання національного відродження. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени «Київської молоді» не наважилися. Гурток припинив своє існування.
У січні 1846рю історик, професор Київського університету Микола Костомаров, учитель із Полтавщини Василь Білозерський, дослідник історії права, службовець канцелярії Микола Гулик заснували Кирило-Мефодіївське братство.
Згодом до них приєдналися: Пантелеймон куліш- письменник, автор українського алфавіту, Панас Маркович – етнограф, фольклорист, Іван Посяда – педагог, Тарас Шевченко – поет і художник. Невідомо, чи був Шевченко членом братства, але його вплив на нього був значним. Усього 12 чоловік, ще близько 100 чоловік підтримували з братством активні зв’язки. Братство було назване на честь відомих просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки – персні з викарбуваними всередині іменами Кирила та Мефодія та іконою в ім’я цих святих. Ідеологія братства – поєднання християнської та національної ідеї є ідеєю слов’янської єдності.

Повідомлення учнів.
Оскільки матеріал уроку є досить об’ємним, доцільно буде використати метод «Спільний проект». На попередньому уроці учні одержали випереджальні завдання за групами.
І група – повідомлення про М. Костомарова
ІІ група – повідомлення про Т. Шевченка
ІІІ група – експертів аналізує повідомлення, за власним бажанням обирає свого представника Кирило-Мефодіївського братства.

Робота з документами товариства.
Кожна із зазначених груп отримала свій текст документа й дає відповіді на запитання.

? група.
1. Визначте головні завдання, які кирило-мефодіївці ставили: а) для розв’язання соціальних проблем; б) для розв’язання проблем національних.
2. Про що свідчить те, що у списку «слов’янських племен», якi повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов’ян, «північно-руси» (росіяни) стоять на другому місці, а «південно-руси» (українці) – на першому?
3. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби» ?
4. Чим головні ідеї статуту співзвучні ідеалам нинішнього суспільства незалежної України?

ІІ група.
1. Чим найбільше налякало жандармів-охоронців царського самодержавства Кирило-Мефодіївське товариство?
2. Чому царські жандарми перетлумачили програмні документи Кирило-Мефодіївського братства як «революційні і комуністичні правила»?

ІІІ група.
1. Які положення чи ідеї, що містяться у «Книзі буття українського народу» чи «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія» вас найбільше вразили?

ІV Закріплення нових знань і умінь учнів

Завдання.
Порівняйте програмні цілі учасників суспільних рухів в Україні першої половини XIX ст.: а) масони; б) декабристи; в) Кирило-Мефодіївці.
VІ Підсумок уроку
Учні дають відповідь на проблемне запитання уроку. Дають характеристику історичному значенню Кирило-Мефодіївського товариства.
Заключне слово вчителя.
Учитель зачитує слова М. Костомарова.

Княжа Русь – Україна

У категорії- історія
Автор Галина

Тема: Узагальнення з теми „Княжа Русь – Україна”.
Мета: повторити матеріал, використаний у темі „ Княжа Русь – Україна” , через систему вправ та завдань узагальнити його; через питання причинно-наслідкового характеру розвивати вміння аналітично мислити, через словникову роботу на уроці збагачувати та розвивати активний словниковий запас дітей; на матеріалі уроку, на його змістові спів діяти вихованню патріотизму, любові до рідного краю.
Обладнання: демонстраційне: карти „ Київська Русь” , „ Напад татаро – монголів на Київську Русь у ХIII столітті”; дитячі малюнки до теми; назви розділів, епіграфи до кожного розділу; картки з термінами.
Індивідуальне: атлас, підручник, картки з завданням.
Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.
Форма уроку: урок – літопис.
ХІД УРОКУ :
1. Організація класу.
2. Оголошення теми та мети уроку.
- Сьогодні на уроці ми повторимо увесь матеріал , що вивчали на уроках історії з теми „Княжа Русь – Україна”. Який період часу ми будемо вивчати? – Ці події відбувалися дуже давно. Живих свідків не лишилося. Звідки історики дізналися про минуле?
- Сьогодні ми теж спробуємо створити свій літопис, встановимо послідовність історичних подій, проаналізуємо їх, відпрацюємо історичні терміни.
3. Актуалізація опорних знань.
- Назвіть різновиди історичних джерел.
- Назвіть письмові історичні джерела.
- Що ми називаємо „ літописом” ?
ЛІТОПИС – послідовний запис історичних подій, який робився сучасником від руки.
- Як називають людину, що створює літопис?
- Розкажіть, як створювались літописи ?
- Чи були літописці безпристрасними ? Свою думку доведіть.
- Ось і ми також можемо не бути безпристрасними, працюючи над літописом, навіть навпаки – потрібно показувати своє відношення до подій чи історичних діячів. Отож до праці !
4. Створення літопису.
1 сторінка „ Заснування Києва”.
( З’являється монах )
МОНАХ:
Мандруючи понад старим Дніпром
Світанками, удень і вечорами,
Вночі, під чистим зоряним шатром,
Перед вогнем, що руки грів теплом,
Я думкою летів через тумани.
Туди, в минувшину далеких днів,
Коли діди, забуті й незабутні,
Уперше стали між високих гір,
Оглянули широкий видно зір,
За покоління дбаючи майбутні.

Трудилися у поті своїх чіл,
Орали землю, ставили оселі,
Воздвигли городи і частокіл,
І в клопоті буденних трудних діл,
Сади садили, будували села…

Почнемо ж нині повість цю смутну
Про порохом повиту давнину,
Про ті часи далекі й незабутні,
Коли діди прославлені в віках,
Виходили на свій великий шлях,
За покоління дбаючи майбутні.
( Два учні розгортають першу сторінку, на якій записана назва, відведено місце для малюнка та епіграфа. Після розповіді про заснування Києва порожні місця заповнюються.)
1 УЧЕНЬ: Над річкою Дніпро жили поляни. Їх столицею було місто Київ. Про заснування Києва існує багато легенд. В одній з них говориться про те , що назва міста пішла від Кия, який був перевізником через Дніпро. За іншою легендою апостол Андрій прийшов зі своїми учнями на Україну, до того місця, на якому зараз стоїть місто Київ, і промовив:
- Ви бачите ці чудові гори ? На них буде збудоване велике місто! Слава про нього піде по всьому світові.
Але найбільш поширеною легендою є та, в якій розповідається, що Київ заснували три брати: Щек, Кий, Хорив та їхня сестра Либідь. Від Кия пішла назва міста, а від його братів – назви гір.
2 УЧЕНЬ: Київ стояв на тому місці, де сходяться торгові шляхи з усіх сторін світу: з півночі йшли Дніпром кораблі, з заходу та сходу проходили сухопутні шляхи. Київські купці возили свої товари Чорним морем у славетний Константинополь. Завдяки торгівлі Київ став багатим та найбільшим містом Східної Європи.
(Звучить пісня про Київ за вибором вчителя. Діти тим часом заповнюють сторінку, вішають її на дошку.)
2 сторінка „ Створення Київської держави. Перші князі.”
- 882 рік – цей рік ввійшов у історію трагедією, та названий великим. Чому?
- Так, було вбито київського князя, але шляхом об’єднання Київського та Новгородського князівств була створена Київська Русь.
- Покажіть на карті Київське князівство, Новгородське, державу , яка утворилась.
- Назвіть перших князів, що правили у Києві, в хронологічному порядку.
Одночасно іде робота зі сторінкою, яка має такий вигляд:

- В історії багато імен забуто. Стерлися вони і в деяких місцях нашого літопису. Давайте реставруємо запис, вставимо княже ім’я, яке пов’язане з даною історичною подією.
Самостійна робота в парах.
1. У похід до Візантії у 907 році відправився князь ______________ . (Олег)
2. Першим на Русі створив школи для навчання боярських дітей _______________. (Ярослав Мудрий).
3. Князь _________ був жорстоко вбитий древлянами за те, що намагався ще раз зібрати данину. ( Ігор )
4. Запровадив на Русі християнство князь _________________ у ___________ році. (Володимир, у 988 році.)
5. Жорстоко помстилася за вбивство чоловіка, знищила вогнем місто Іскоростень ____________ __________ . ( Княгиня Ольга ).
6. На острові Хортиця у битві з печенігами загинув князь _________ . (Святослав).
7. Був вбитий князем Олегом у боротьбі за княжу владу __________. (Аскольд).
САМОПЕРЕВІРКА.
- В кого всі імена вставлені правильно ? Хто зробив 1 ( 2-3) помилки ?
- В якому році було впроваджено християнство ?
- Хто з князів вам особисто найбільше до вподоби ? Чому ?
Спасибі вам за цю тернисту путь,
В труді й на раті добре ви стояли,
Нікому з нас ніколи не забуть,
І кожному годиться пом’януть,
Що ви створили, що ви збудували.
3 сторінка „ Монголо – татарське лихоліття”.
МОНАХ:
Боролись предки. З моря і степів
Ворожі хижі орди налітали,
Палили городи і нищили засів,
Та проти них вставала тьма списів,
Мечі із піхов люди витягали.
- XIII століття відкриває одну з найстрашніших та трагічних сторінок історії. Чому?
- Розкажіть про монголо – татарське військо. Що таке „ орда” ?
- Як захищались русичі ?
- Чому ж руські князівства не змогли дати відсіч ?
- Послухайте опис битв. Згадайте, про захисників яких міст йде мова ?
( Вчитель з підручника зачитує опис оборони міст Києва, Райгородка, або заслуховується аудіо запис )
- До чого призвела монголо – татарська навала?
4 сторінка „ Данило Романович, князь Галицький”.
- Щоб більше згадати про Данила Галицького, проведемо вікторину, питання до якої ви підготували самостійно вдома.
( фронтальна робота з класом )
- Отже, Данило Галицький був розумним князем, піклувався про рідну землю, будував нові міста, налагоджував торгові зв’язки з євродержавами. Заснував міста Холм, Львів. Був першим коронованим королем.
- Ми закінчуємо наш літопис. Ми пригадали події, осіб, хронологію. Та при записах ми використовували багато слів, які рідко використовуємо у повсякденному житті. Поясніть значення слів. Для цього поєднайте термін з його значенням.
( Індивідуальна робота, допомога слабовстигаючим.)
Самостійна робота № 2 ( в перфокартах )
Дружина – народні збори
Князь – старійшина, керівник війська, потім – правитель
Віче – старовинна зброя для руйнування стін
Полюддя – кочові племена
Печеніги – збір данини з підданих
Таран – княже військо
Підсумок уроку.