Освітня програма опорного Великолюбінського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

У категоріїНормативно-правова база
Автор Галина Федина

СХВАЛЕНО                                                                                 Затверджено

Засідання педагогічної ради                                  Директор опорного   закладу

Протокол №12                                                         О.Матківський                                                                                                                                                                                                                                                                                                  від 30.08.2019 р.                                                      30.08.2019р.

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

опорного Великолюбінського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великий Любінь- 2019 р.

 

 

ЗМІСТ

 

№ розділу/ пункту Назва розділу/пункту Сторінки
І. Загальні положення 3
ІІ. Рівні освіти 4
ІІІ. Режим роботи 4
ІV. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти 5
V. Загальний обсяг навчального навантаження 5
VI. Очікувані результати навчання здобувачів освіти 7
VII. Навчання за наскрізними лініями 13
VIII. Форми та методи організації освітнього процесу 11
IX. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 12
X. Освітні галузі та навчальні програми 13
ХІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти 17
Додаток 1 Навчальні  плани 18

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма опорного Великолюбінського закладу  загальної  середньої освіти І-ІІІ ступенів (далі – Освітня програма Закладу) розроблена на виконання:

1. Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

2. Постанов Кабінету Міністрів України:

- від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1-х класів);

- від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (для 2-4-х класів);

- від 23.11.2011№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (для 5-9-х класів);

3. Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018;

4. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407;

5. Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 09.08.2017 №558);

6. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 405;

7. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 408;

8. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 406

1Освітня програма Закладу визначає:

- форми здобуття освіти (очна (денна), індивідуальна (екстернатна);

- рівні освіти;

- режим роботи;

- вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

- очікувані результати навчання здобувачів освіти;

- оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

- навчання за наскрізними лініями;

- форми та методи організації освітнього процесу;

- освітні галузі та навчальні програми;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму Закладу побудовано із урахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Освітня програма Закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті Закладу.

ІІ. РІВНІ ОСВІТИ

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392.

Профільна середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24.

ІІІ. РЕЖИМ РОБОТИ

Освітня діяльність у Закладі здійснюється за 5-ти денним робочим тижнем в одну   зміну, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності здобувачів освіти, що забезпечують сукупність освітніх, виховних та оздоровчих процесів, направлених на створення умов для реалізації індивідуальних потреб учнів, батьків і педагогічного колективу.

Режим роботи Закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності .

-   освітня діяльність учнів 5-11-х класів здійснюється з 09.00 до 15.35.

Заклад забезпечує оптимальні умови для інтеграції основної та додаткової освіти, проектно-дослідницької, розвивальної та пізнавальної діяльності.

Позакласна робота з різних предметів, індивідуальні заняття, факультативні заняття, заняття гуртків та секцій проводиться з 16.00 до 19.00 .

Тривалість уроків:

5-11-х класах – 45 хвилин ;

Тривалість перерв:

Після 1, 4, 5, 6   уроків – 10 хвилин .Після 2-го, 3  уроків – 20 хвилин.

ІV. ВИМОГИ ДО ОСІБ,

ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

V. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1).

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

VI. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання роблять внесок у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

 

 

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. 

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. 

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. 

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. 

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. 

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. 

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. 

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. 

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). 

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. 

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми Закладу використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

VII. НАВЧАННЯ ЗА НАСКРІЗНИМИ ЛІНІЯМИ

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проектах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. 

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. 

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. 

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). 

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

 

 

УІІІ. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок;

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

IХ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

Критерії базової та профільної середньої освіти реалізуються в  нормах  чотирьох рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304.

Перший рівень – початковий. Відповідь учня   (учениці) фрагментарна,  характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній.  Учень (учениця) відтворює основний навчальний  матеріал,  виконує  завдання   за   зразком,   володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень  -  достатній.  Учень  (учениця)  знає  істотні ознаки  понять,  явищ,  зв’язки  між  ними,  вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,     володіє     розумовими     операціями    (аналізом, абстрагуванням,  узагальненням  тощо),   вміє   робити   висновки, виправляти  допущені помилки.  Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

Четвертий рівень   -   високий.   Знання   учня  (учениці)  є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх  для виконання творчих завдань,  його (її) навчальна діяльність позначена  вмінням  самостійно  оцінювати  різноманітні  ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний  рівень  вимог  вбирає  в  себе  вимоги   до попереднього, а також додає нові.

X. ОСВІТНІ ГАЛУЗІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Перелік навчальних програм закладу

ІІ ступінь

Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України

від 07.06.2017 №804 та від 23.10.2017 №1407

Інваріантна складова

№з/п   Предмет     Клас Назва навчальної програми

1.                  Українська мова (стандарт)  5-9    Програма 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.-К. Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затверджені наказом МОН України

від 07.06.2017 №804

2.                  Українська література (стандарт) 5-9    Програма 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.-К. Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 №804

3.                  Історія України 5-9    Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2012 року зі змінами 2015-2017 р.Оновлена програма Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р.

4.                  Всесвітня історія          5-9    Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  2012 року зі змінами 2015-2017р. Оновлена програма Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р.

5.                  Біологія     6-9    Навчальна програма6– 9 класи

для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

6.                  Географія  6-9    Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Авторський колектив І. М. Вітенко, Л.М.Булава та інші.(Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

7.                  Зарубіжна література 5-9    Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5–9 класи

(2012 р. зі змінами 2015-2017 рр.) Авторський колектив: Л. П. Юлдашева, І.О.Смірнова та інші

8.                  Інформатика       5-7    Навчальна програма 5 – 9 класи  для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

9.                  Інформатика       8-9    Програма курсу «Інформатика» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Згідно з навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді спорту України від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 29.05.2015 № 585

10.                Математика        5-9    Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5–9 класи» (колектив авторів)

Наказ МОН від  07 червня 2017 року

11.      Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи) (затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

12.                Природознавство                 Програма 5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів(затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804) Авторський колектив: Н. П. Дементієвська, А. І. Дрозд та інші.

13.                Трудове навчання       5-9    Програма для загальноосвітніх навчальних закладів(затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

14.                Іноземна мова     5-9    Навчальна програма з англійської мови  5 – 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

15.                Основи здоров’я          5-9    Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  2012 оновлена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804

16.                Фізика        7-9    Навчальна програма 7– 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

17.                Хімія          7-9    Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена),  затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804.

18.                Фізична культура        5-9    Навчальна програма  5 – 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Перелік навчальних програм закладу

 

ІІІ ступінь

Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України

від 23.10.2017 №1407

Інваріантна складова

№п/п   Предмет     Клас Назва навчальної програми

1.                  Громадянська освіта (інтегрований курс)       10     Навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

2.                  Зарубіжна література (рівень стандарт)          10     Програма для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Авторський колектив програми:Л. П. Юлдашева та інші.

3.                  Математика(рівень стандарт)        10     Навчальна програма з математики (Алгебра і початки аналізу  та геометрія) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

4.                  Фізична культура(рівень стандарт)        10     Навчальна програма з фізичної культури  для загальноосвітніх навчальних закладів 10 – 11 класи

5.                  Мистецтво (рівень стандарт)         10     Програма  для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класи. Авторський колектив: Абрамян Т.О. та інші.

6.                  Захист Вітчизни(рівень стандарт) 10     Навчальна програма для навчальних закладів системи загальної  середньої  освіти.«Затверджено Міністерством освіти і науки України» (Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)

7.                  Екологія (рівень стандарт, академічний рівень)       11     Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів – К, 2010

8.                  Технології 11     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи 2004 (затверджена МОН від 20.04.2018 №406)

9.                  Захист Вітчизни 11     Програма для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (наказ МОН від 30.07.2015 №826)

10.                Фізична культура (рівень стандарту)     11     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010 № 1021)

11.                Іноземна мова (стандарт)     11     Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти (затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №407) За Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою  КМУ від 23.11.2011 № 1392)

12.                Художня культура(Академічний рівень)         11     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010 № 1021)

 

XI. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ

ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;

- створення в Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Закладу.

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Загальні положення (завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти):

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Принципи забезпечення якості:

- визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти (політика щодо забезпечення якості):

-  системності;

-  об’єктивності;

- безперервності;

- перспективності;

- гуманістичної спрямованості;

- відкритості;

- оперативності.

Процедури забезпечення якості:

-  розроблення, затвердження, здійснення моніторингу та періодичний перегляд освітніх програм;

-  забезпечення прозорої та зрозумілої політики щодо здобувачів освіти на усіх стадіях навчання – від зарахування до випуску, включаючи щорічне оцінювання здобувачів світи;

- щорічне оцінювання педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників, забезпечення умов для підвищення ними своєї кваліфікації, застосування чесних та прозорих процесів щодо прийняття на роботу та розвиток персоналу (кадрова політика);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом (інформаційний менеджмент);

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- забезпечення публічності інформації про освітню, адміністративну, економічну та інші види діяльності закладу;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти :

-   зміст освіти;

- рівень сформованості компетентностей (навчальних досягнень учнів;

- рівень соціалізації здобувачів освіти;

- засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;

- умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на результати.

Оцінювання здобувачів освіти:

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Компоненти системи  внутрішнього забезпечення якості:

- виконання  навчальних планів та освітньої програми (контроль за виконанням),

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників);

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (оновлення методичної бази освітньої діяльності);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- академічна доброчесність.

 

 

 

Додаток 1 (Навчальні плани)

 

Погоджено                                                                                                                                                  Затверджено

Педагогічна рада

(протокоп №12   від 30.08.2019 р.)                                                            Директор опорного закладу             О.Ю.Матківський

_________

 

Навчальний план

5-9 класів опорного Великолюбінського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів

на 2019- 2020 н. рік

Навчальні предмети 5-А 5-Б 6-А 6-Б 7-А 7-Б 7-В 8-А 8-Б 9-А 9-Б
Кількість учнів 30 29 31 27 22 19 20 28 27 30 28
Інваріантна складова
Українська мова 3,5+1 3,5+1 3,5+1 3,5+1 2,5+1 2,5+1 2,5+1 2+1 2+1 2+1 2+1
Англійська мова 3 3 2 2 2 2 2 3 3 3 3
Польська мова 2 2 2 2 2 2 2
Українська література 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Зарубіжна  література 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Історія України 1 1 1 1 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Основи правознавства 1 1
Музичне мистецтво 1 1 1 1 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1 1 1 1 1
Мистецтво 1 1 1 1
Математика 4 4 4 4
Алгебра 2 2 2 2 2 2 2
Геометрія 2 2 2 2 2 2 2
Природознавство 2 2
Біологія 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Географія 2 2 2 2 2 2 2 1,5 1,5
Фізика 2 2 2 2 2 3 3
Хімія 1.5 1,5 1,5 2 2 2 2
Трудове навчання 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1
Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2
Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3
Разом 28,5+1 28,5+1 30,5+1 30,5+1 32+1 32+1 32+1 31,5+1 31,5+1 33+1 33+1
Курси за вибором Варіативна складова частина
Християнська етика 1
Факультативи, індивідуальні заняття та консультації
Основи медіаграмотності 1 1
Математика 1 2
Історія 0,5 0,5 0,5 0,5 2 1 1
Англійська мова 1
Географія 1 1 1
Біологія 1
Зарубіжна література 1 1
Хімія 1
ЛФК 1 1
Гранично допустиме навч. навантаження на учня 27,5 27,5 29 29 29 30 30 30,5 30,5 32 32
Всього по тарифікації фінанс. 31 31 34 34 35 35 35 34,5 34,5 36 36

 

Погоджено                                                                                                 Затверджено

Педагогічна рада

(протокоп № від 30.08.2019 р.)                                      Директор опорного закладу             О.Ю.Матківський

 

 

Навчальний план

10-11 класів опорного Великолюбінського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів

на 2019- 2020 н. рік

Навчальні предмети 10-А 

універс.

10-Б 11 

універс

Кількість учнів
Інваріантна складова
Українська мова 3 3 2+1
Англійська мова 3 3 3
Українська література 2 2 2
Зарубіжна  література 2 2 2
Історія України 1,5 1.5 1,5
Всесвіт. історія 1 1 1
Громадянська освіта 2 2
Алгебра 2 2 2
Геометрія 2 2 2
Біологія і екологія 2 2 2
Географія 1,5 1.5 1
Фізика і астрономія 3 3 4
Хімія 1,5 1.5 2
Інформатика 2 2 2
Мистецтво 1 1 1
Фізична культура 3 3 3
Захист Вітчизни 1,5 1.5 1,5
Разом 34 34 33
Варіативна складова частина
Індивідуальні заняття
Українська мова 1
Математика 1 1 1
Історія 1 1
Біологія 1 1
Хімія 1 1
Географія 1 1
Гранично допустиме навч. навантаження на учня 33 33 33
Всього по тарифікації фінанс. 38 38 38

 

 

 

 

 

Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти

У категоріїНормативно-правова база
Автор Галина

Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти

Наказ МОН № 17 від 09.01.2019 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 17 від 09 січня 2019 року

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 березня 2019 р. за № 250/33221

Про затвердження Порядку проведення

інституційного аудиту закладів загальної

середньої освіти

Відповідно до абзацу двадцять третього частини першої статті 64 Закону України “Про освіту”, Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, що додається.

2. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А. О.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Хобзея П. К.

Міністр                 Л. М. Гриневич

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби якості освіти України                        Р. В. Гурак

В. о. Голови Державної регуляторної служби України                   О. М. Мірошніченко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України 09 січня 2019 року № 17

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 р. за № 250/33221

 

Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти

1. Цей Порядок визначає механізм проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі – заклади освіти), крім структурних підрозділів таких закладів освіти, які забезпечують здобуття інших рівнів освіти.

2. Цей Порядок розроблений відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 168.

ž   3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

ž   акт перевірки – документ, який складається під час інституційного аудиту за результатами проведення перевірки додержання закладом освіти вимог законодавства у сфері освіти;

ž   аналітична довідка – письмовий обґрунтований висновок, що складається членом експертної групи під час інституційного аудиту за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів закладу освіти, внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

ž   анкета оцінювання роботи експертної групи – документ, що заповнюється керівником закладу освіти для оцінювання роботи експертної групи під час проведення інституційного аудиту в закладі освіти;

ž   висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі – Висновок) – документ, який містить підсумкові результати оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти;

ž   звіт про проведення інституційного аудиту – документ, що складається з метою узагальнення та систематизації інформації, отриманої під час проведення інституційного аудиту;

ž   опитувальний аркуш – документ, який містить перелік питань для попереднього оцінювання (самооцінювання) керівником закладу освіти, де проводитиметься інституційний аудит, освітньої діяльності у ньому;

ž   освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб і можливостей;

ž   рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти (далі – Рекомендації) – документ, який містить пропозиції щодо підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

ž   управлінський процес закладу освіти – діяльність керівника, його заступників та органів управління закладом освіти, спрямована на досягнення цілей закладу шляхом формування, прийняття та реалізації управлінських рішень.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про освіту”.

4. Інституційний аудит проводить Державна служба якості освіти України, її територіальні органи в межах своїх повноважень.

5. Інституційний аудит передбачає:

ž   оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

ž   перевірку додержання закладом освіти вимог законодавства у сфері освіти (далі – перевірка).

ž   Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:

ž   підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

ž   приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства.

6. Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється за такими напрямами:

1) освітнє середовище закладу освіти:

ž   забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

ž   створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

ž   формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

ž   2) система оцінювання здобувачів освіти:

ž   наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;

ž   застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;

ž   спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

3) педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

ž   ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;

ž   постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

ž   налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі – батьки), працівниками закладу освіти;

ž   організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

4) управлінські процеси закладу освіти:

ž   наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

ž   формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

ž   ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

ž   організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;

ž   формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до критеріїв, наведених у додатку до цього Порядку.

7. Інституційний аудит закладів освіти у плановому порядку здійснюється не частіше одного разу на 10 років відповідно до перспективних і річних планів.

Перспективні плани проведення інституційного аудиту в закладах освіти формуються відповідними територіальними органами Державної служби якості освіти України та затверджуються керівником Державної служби якості освіти України з метою визначення черговості проведення інституційного аудиту в закладах освіти протягом 10 років.

Річні плани проведення інституційного аудиту в закладах освіти (далі – річні плани) визначають черговість проведення інституційного аудиту на наступний рік. Річні плани формуються відповідно до законодавства територіальними органами Державної служби якості освіти України на основі перспективних планів проведення інституційного аудиту і затверджуються керівником Державної служби якості освіти України щороку не пізніше 30 листопада року, який передує плановому.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 01 січня по 31 грудня планового року.

Річні плани на наступний плановий період містять дату початку кожного планового інституційного аудиту і терміни його проведення.

Річні плани оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Державної служби якості освіти України та її територіальних органів до 01 грудня року, який передує плановому.

Зміни до річних планів вносяться в разі зміни найменування, реорганізації, ліквідації закладів освіти і необхідності виправлення технічних помилок.

Щороку до 01 квітня територіальні органи Державної служби якості освіти України готують звіти про виконання річних планів і оприлюднюють їх на своїх офіційних веб-сайтах.

8. Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності, що підтверджено результатами незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти, проведеного відповідно до законодавства.

Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової (піклувальної) ради закладу освіти у разі обґрунтованої ними необхідності в оцінюванні якості освітньої діяльності закладу освіти й одержання рекомендацій щодо її вдосконалення.

Інституційний аудит закладу освіти у позаплановому порядку проводиться не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту.

У разі проходження закладом освіти інституційного аудиту в позаплановому порядку Державна служба якості освіти України, її територіальний орган вносять зміни до перспективного плану проведення інституційного аудиту.

9. Інституційний аудит проводиться у такі етапи:

1) підготовка до проведення перевірки та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

ž   формування експертної групи;

ž   оформлення документації для проведення інституційного аудиту (наказ, повідомлення, направлення);

ž   заповнення керівником закладу освіти опитувального аркуша;

ž   ознайомлення експертної групи з інформацією про діяльність закладу освіти;

2) робота експертної групи у закладі освіти;

3) складання документації за результатами інституційного аудиту (акт перевірки, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства (у разі їх наявності), анкета оцінювання роботи експертної групи, аналітичні довідки, звіт про проведення інституційного аудиту, Висновок та Рекомендації).

10. Для проведення інституційного аудиту в закладі освіти Державна служба якості освіти України, її територіальний орган створюють експертну групу, до складу якої залучаються педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію та/або мають вищу кваліфікаційну категорію, керівники (заступники керівників) закладів освіти, які пройшли інституційний аудит, а також за потреби інші фахівці (експерти).

Експерти повинні мати вищу педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, практичний досвід роботи у закладі освіти не менше ніж 5 років і пройти відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти України.

Членами експертної групи не можуть бути особи, які мають конфлікт інтересів відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції.

Працівники органів управління у сфері освіти можуть залучатися лише до проведення перевірки.

Інституційний аудит закладів спеціалізованої освіти проводиться з обов’язковим залученням відповідних фахівців.

За особами, які направляються для проведення інституційного аудиту, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи.

До проведення інституційного аудиту можуть залучатися представники громадськості у порядку, визначеному Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

11. Головою експертної групи призначається працівник Державної служби якості освіти України або її територіального органу, який здійснює розподіл обов’язків між членами експертної групи та є відповідальним за її роботу.

Кількість членів експертної групи визначається керівником органу, який проводить інституційний аудит, залежно від чисельності педагогічних працівників закладу освіти, стосовно якого проводиться інституційний аудит, але має бути не менше ніж 3 і не більше ніж 12 осіб.

Голова експертної групи у разі виникнення обставин, які унеможливлюють участь члена експертної групи в її роботі, має право за погодженням з керівництвом органу, який проводить інституційний аудит, залучити іншого експерта.

12. Для здійснення інституційного аудиту орган, що його проводить, видає наказ і надсилає до закладу освіти письмове повідомлення про проведення інституційного аудиту.

Разом із повідомленням до закладу освіти надсилається опитувальний аркуш для попереднього оцінювання (самооцінювання) діяльності закладу освіти, який заповнюється його керівником і подається голові експертної групи у перший день її роботи в закладі освіти.

На підставі наказу оформлюється направлення на проведення інституційного аудиту.

13. Строк роботи експертної групи у закладі освіти для проведення інституційного аудиту не може перевищувати 10 робочих днів, а в закладах освіти, у яких середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, – 5 робочих днів.

Продовження строку проведення інституційного аудиту не допускається.

14. Експертна група допускається керівником закладу освіти до роботи із проведення інституційного аудиту в закладі освіти за наявності вчасно одержаного повідомлення та за умови пред’явлення копії направлення про проведення інституційного аудиту і документів, які посвідчують особи членів експертної групи.

У разі необґрунтованого недопущення експертної групи до проведення інституційного аудиту або створення перешкод у її роботі складається акт, який підписує голова та не менше 2 членів експертної групи. Керівник закладу освіти повинен бути ознайомлений з актом. У разі відмови керівника закладу освіти від ознайомлення з актом голова експертної групи робить в ньому відповідний запис, що засвідчується підписами членів експертної групи. Копія акта подається засновнику (особі, уповноваженій засновником) закладу освіти для прийняття рішення відповідно до законодавства.

До початку роботи експертної групи в закладі освіти проводиться нарада за участю голови та членів експертної групи, керівника закладу освіти, представників педагогічного колективу, батьків здобувачів освіти, громадськості (за згодою) та особи, уповноваженої засновником, під час якої голова експертної групи інформує про порядок проведення інституційного аудиту, а особа, уповноважена засновником, – про створення умов для забезпечення функціонування закладу освіти.

15. Права та обов’язки голови і членів експертної групи, а також керівника закладу освіти під час проведення перевірки визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Із метою оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти голова та члени експертної групи під час проведення інституційного аудиту спостерігають за освітньою діяльністю закладу освіти, у тому числі відвідують навчальні заняття, а також опитують здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних працівників щодо освітньої діяльності у закладі освіти.

У разі потреби голова та члени експертної групи можуть надавати керівнику та працівникам закладу освіти консультаційну допомогу з питань проведення інституційного аудиту.

До початку інституційного аудиту в закладі освіти голова та члени експертної групи ознайомлюються з річним звітом про діяльність закладу освіти, іншою інформацією, оприлюдненою на веб-сайті закладу освіти (веб-сайті засновника закладу освіти).

16. Голова та члени експертної групи під час проведення інституційного аудиту діють об’єктивно та неупереджено.

Не допускається будь-який незаконний вплив на експертів, які проводять інституційний аудит.

17. Акт перевірки складається у 3 примірниках, кожен з яких підписується головою та членами експертної групи, керівником закладу освіти в останній день роботи експертної групи в закладі освіти.

Перший примірник акта перевірки вручається керівнику закладу освіти, другий – засновнику, третій – зберігається в органі, який проводив інституційний аудит.

18. Орган, який проводив інституційний аудит, на підставі акта перевірки видає розпорядження щодо усунення порушень.

Строк усунення порушень визначає орган, який проводив інституційний аудит, але такий строк не може перевищувати 1 календарного року з дня прийняття розпорядження про усунення порушень вимог законодавства. Строки усунення порушень, що потребують фінансових витрат, узгоджуються із засновником закладу освіти та його керівником.

Протягом 10 робочих днів після закінчення визначеного строку усунення порушень заклад освіти інформує орган, який проводив інституційний аудит, про усунення виявлених порушень. Протягом 5 робочих днів після надходження відповідної інформації орган, який проводив інституційний аудит, приймає рішення про доцільність проведення перевірки результатів усунення порушень безпосередньо в закладі освіти. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.

19. Аналітичні довідки складаються експертами протягом 5 робочих днів після завершення роботи експертної групи в закладі освіти на підставі:

ž   аналізу річного звіту та інших документів про діяльність закладу освіти, інших джерел інформації, не заборонених законодавством;

ž   спостереження за освітньою діяльністю закладу освіти, у тому числі шляхом відвідування навчальних занять;

ž   опитування здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних працівників щодо освітньої діяльності у закладі освіти.

20. Звіт про проведення інституційного аудиту узагальнює матеріали інституційного аудиту. Звіт складається головою експертної групи на підставі акта перевірки, аналітичних довідок та інших матеріалів інституційного аудиту протягом 10 робочих днів після завершення роботи експертної групи в закладі освіти.

Звіт має містити інформацію про узагальнення результатів інституційного аудиту з напрямів оцінювання, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

21. Висновок і Рекомендації складаються головою експертної групи на підставі матеріалів інституційного аудиту.

Висновок містить підсумкові результати оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти за окремими напрямами, визначеними у пункті 6 цього Порядку, із зазначенням:

ž   досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

ž   встановлених рівнів оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – рівні оцінювання).

ž   Рівнями оцінювання є:

ž   перший (високий);

ž   другий (достатній);

ž   третій (вимагає покращення);

ž   четвертий (низький).

До висновку може додаватися окрема думка члена експертної групи (у разі її наявності).

Рекомендації містять пропозиції для закладу освіти та його засновника, сформульовані на підставі Висновку, щодо підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти і вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти для забезпечення ефективної роботи та сталого розвитку закладу освіти.

22. Проект Висновку надсилається для ознайомлення керівнику закладу освіти не пізніше 15 робочих днів після завершення роботи експертної групи в закладі освіти за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді, з підтвердженням отримання). Керівник закладу освіти може подати до органу, який проводив інституційний аудит, обґрунтовані заперечення до проекту висновку (далі – Заперечення) протягом 3 робочих днів після його отримання. Заперечення надсилаються за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді, з підтвердженням отримання) та розглядаються органом, який проводив інституційний аудит, протягом 5 робочих днів після їх отримання. Про результати розгляду Заперечень заклад освіти повідомляється письмово за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді, з підтвердженням отримання).

Висновок і Рекомендації, складені з урахуванням розгляду Заперечень, надсилаються керівнику та засновнику закладу освіти рекомендованим листом або за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді, з підтвердженням отримання) не пізніше 30 робочих днів після завершення роботи експертної групи в закладі освіти.

Висновок і Рекомендації оприлюднюються на веб-сайтах (у разі їх наявності) закладу освіти і засновника не пізніше 3 робочих днів після їх отримання.

Висновок і Рекомендації за результатами інституційного аудиту закладу освіти можуть ураховуватися у разі його реорганізації в заклад спеціалізованої освіти.

23. Керівник закладу освіти заповнює анкету оцінювання роботи експертної групи та надсилає її до Державної служби якості освіти України рекомендованим листом або за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді, з підтвердженням отримання) протягом 3 робочих днів після завершення роботи експертної групи у закладі освіти.

24. Орган, що проводить інституційний аудит, зобов’язаний розміщувати на своєму офіційному веб-сайті (з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”):

ž   перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час проведення інституційного аудиту;

ž   перспективні (на 10 років) та річні плани проведення інституційних аудитів;

ž   звіти про виконання річних планів проведення інституційного аудиту в закладах освіти;

ž   акти перевірки закладів освіти;

ž   розпорядження про усунення порушень вимог законодавства в закладах освіти;

ž   висновки про якість освітньої діяльності закладів освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти;

ž   рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладів освіти.

25. Державна служба якості освіти України та її територіальні органи безоплатно надають закладам освіти консультації з питань проведення інституційного аудиту.

Генеральний директор директорату

дошкільної та шкільної освіти                    А. О. Осмоловський